Відповідальна місія з довгою історією: як Олександр Роман передавав вогонь на Літніх Олімпійських іграх 1980-го року
Сьогодні відзначаємо Міжнародний Олімпійський День, заснований в січні 1948 року. Цей день присвячений Олімпійським іграм, під час яких традиційно запалювали і передавали вогонь. Звичай виник у Стародавній Греції під час проведення античних Олімпійських ігор. І служив згадкою про подвиг Прометея, що за легендою викрав вогонь у Зевса та подарував його людям.
У 1928-му році традицію відроджено, вона зберігається й досі. Олександр Роман, мешканець с. Розсошенці, депутат Щербанівської сільської ради та головний спеціаліст Управління ЖКГ, розповів, як більше 40 років тому брав участь у відкритті Літніх Олімпійських ігор 1980-го року.
XXII Літні Олімпійські ігри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Москва, з 19 липня по 3 серпня. Традиційно під час відкриття запалювався Олімпійський вогонь, який мали доставити в столицю змагань. Кожному факелоносцю видавали спеціальну форму, а олімпійський факел виготовляли на оборонному заводі.
— Щоб потрапити в склад факелоносців, проводились великі відбори з кількома етапами. На перший етап зібралися тисячі людей. Проте важливо було виконати чітку установку: пробігти кілометр за 4 хвилини. У той час я, наприклад, міг пробігти цю відстань за 3 хвилини. Але важливим була не швидкість, а якість. При цьому треба було пробігти з піднятою рукою, не змінюючи її. Багато було сліз і розчарувань. Спочатку всі охочі бігали навколо Корпусного парку, далі відібрана кількість змагалась на стадіоні “Ворскла” та по самій трасі Київ-Харків. Маршрут передачі вогню пролягав через Київ, Полтаву, Харків, а далі на Москву. Полтава доносила його до кордону з Харківською областю, далі справа за Харковом — на цьому наша місія закінчувалась, — розповів Олександр Роман.
12 липня 1980-го року вогонь з боку Києва внесли в Полтаву. Із Києва до Полтави його доставили бронетранспортером, а далі люди знову бігли по 1-му кілометру. Депутат Щербанівської сільради проносив вогонь 13-го числа, в районі Копилів (зараз входять в Терешківську ТГ).
У ті роки чоловік активно займався спортом: спринтом (біг на коротких дистанціях), грою у футбол (був чемпіоном Полтавської області у 1979-му році). І вдало поєднував фізичний розвиток із навчанням в інституті. Депутату Щербанівської громади вдалось пройти відбір та стати частиною важливої історичної події. Для 21-річного Олександра це була велика честь:
— Цей день — визначна подія. Пам’ятаю, як вздовж всієї траси Київ-Харків стояло багато людей. Коли заносили вогонь на стадіон “Ворскла” імені Олексія Бутовського (тоді він носив назву “Колос”), туди неможливо було потрапити. До сих пір з гарними емоціями згадую той час. Багато людей хотіло потрапити на цю подію, а мені вдалось навіть пронести вогонь, — пригадує Олександр Роман.
Олімпійський рух має за мету виховувати молодь за допомогою спорту в дусі кращого взаєморозуміння і дружби, сприяючи, у такий спосіб, створенню кращого й спокійнішого світу. Тож бажаємо всім нам цього і вітаємо зі святом!
