Пошук

Музею хліба – 20 років

Дата: 26.12.2019 09:21
Кількість переглядів: 664

В усі часи, в усі віки, в усіх народів на землі було найбільшою святістю, коли на столі лежав хліб. Тяжко він діставався людям, але був найдорожчим за все на світі, бо давав життя.

17 грудня 2017 року в Тростянецькій філії І-ІІ ступенів Щербанівського ліцею шанували велику святість народу — хліб наш насущний. А головним на святі був музей Хліба, якому виповнилося 20 років. Вік невеликий, але він вартий того, щоб про нього говорили.

Відкриття музею Хліба  відбулося 13 грудня 1999 року на свято Калити. На підставі наказу  №563 від 20 листопада 2003 року по Полтавському обласному управлінню освіти і науки йому видано Свідоцтво № 16-114 про відомчу реєстрацію музею при закладі освіти Міністерства освіти і науки України. 

В оновленому  музеї збережено  дві тематичні лінії, які умовно розділяють його на дві тематичні частини: «З історії хліборобства» та «Наш край у роки війни».

 Розділ І представлений стендами  «З історії хліборобства», «Що дають зернові культури?», «Від зернини до хлібини»,  «Хліб у полі», «Хліб у коморі», «Хліб на столі» та натуральними експонатами.  

 Розділ «Хлібом дорожить умійте»  представлений  стендами «Хлібом дорожить умійте», «Хліб у народних звичаях і обрядах», а також зібраними і оформленими спогадами,    іншими матеріалами про Голодомор 1932-1933 років, про обряди і традиції, пов’язані з використанням зерна та хліба, про участь нашого музею Хліба у Всеукраїнському фестивалі «Українська паляниця» у 2003, 2014 роках.  

          Розділ «Шануймо працю хлібороба» - це стенди  «Хлібороби нашого краю» та  «З історії досягнень господарства», де  наведено таблицю вирощення зернових у господарстві, фотографії і описи роботи млина, пекарні, макаронного цеху, які у 80 - і роки були гордістю нашого господарства. Зібрано фотографії керівників господарства, які його очолювали  у різні  роки, подано списки випускників школи, що працювали чи працюють у господарстві.

Розділ «Невільники Третього рейху» (стенди «Під знаком OST», «Невільники Третього рейху», «Доля остарбайтерів у документах») знайомить з  жителями сіл сільської ради, які були  насильно вивезені в роки війни до Німеччини: тут фотографії цих жителів, їх спогади та  розповіді про них, а також рубрика «Листи з неволі».

У розділі «Вони за щастя онуків воювали» на стенді  «Згадаймо всіх поіменно» представлено списки жителів села, які не повернулися з фронтів війни і  посмертно занесені до Книги Слави. На стендах «За щастя онуків воювали», «Вони відчули радість перемоги» - фотографії  жителів сіл сільської ради, яким випало  щастя повернутися живими  і продовжити  свою трудову діяльність на мирному фронті. Стенд  «Вони визволяли наші села» розповідає  про бойовий шлях 89 гвардійського мінометного полку, який визволяв наші села в роки війни. Про дітей війни розповідає стенд  «Дитинство, опалене війною».

 Розділ  «У житті завжди є місце подвигу» представлений  двома стендами:  «Афганістан болить в моїй душі», що   розповідає про жителів сіл нашої сільської ради, яким довелося взяли участь у Афганській війні 1979-1989років  та «Учасники АТО», що  знайомить нас з односельцями, які брали участь в антитерористичній операції.  Це випускники нашої школи:  Борута  Руслан,  Сердюк Євген,  Кожушко  Віталій, Матьоха Роман, а також батьки  учнів нашої школи:  Бернацького Євгена – Бернацький Ігор Борисович, Листопад Аліни – Листопад Ростислав Гнатович. 

Усі 20 років музей був центром національно-патріотичного виховання: скільки цікавих екскурсій переглянуто учнями, проведені цікаві уроки, виховні заходи, зустрічі з цікавими людьми, чотири науково-практичні конференції учнівської молоді.

13 грудня цього року для учнів початкових класів організовано майстер-клас по випіканню хлібобулочних виробів, який провела педагог-організатор Лавроненко О.О. (до речі, вона має ще й професію пекара-кондитера). А допомагала їй в цьому бібліотекар Корба О.М.

У музеї зібрано 109 експонатів, записано спогади односельців.З початку створення музею у ньому  побувало близько 4 тис. відвідувачів.У 2008 році музею присвоєно звання «Зразковий».

У кожного новонародженого є батьки, які дали йому життя. У нашого іменинника є мати – творець цього дітища. Це директор-ветеран, творчий учитель та вихователь Лавроненко Катерина Миколаївна. Тож на початку свята саме вона розповіла про те, як створювали музей, які експонати зібрано і хто з односельців, колег допоміг у створенні музею. Із теплими і зворушливими словами звернулася Катерина Миколаївна до дітей: «І так, як із зернятка виростає хлібний колос, так і в ваших серцях проросте великий колос добра, честі, поваги, справедливості. Нехай ваша душа буде такою ж величною і чесною, як безкрає пшеничне поле». З 2016 року рішенням педагогічного колективу керівництво музеєм передано доньці  Катерини Миколаївни Лавроненко О.О.

Щиро привітала учасників свята Драч Наталія Володимирівна,  директор Щербанівського ліцею, яка звернулася до учнів із такими словами: «Сила українців — від землі, від хліба! Нехай уже в дитинстві хліб стане для Вас, діти, святинею». Наталія Володимирівна зазначила, що модернізація сучасної української освіти передусім має передбачати утвердження певних пріоритетів щодо розвитку громадянина як високоморальної і патріотичної особистості, що є носієм української культури, духовної традиції, національної пам’яті. Почуття патріотизму багатогранне і не може бути визначене кількома словами. Це і любов до рідних місць, і гордість за свій народ, і відчуття своєї нерозривності з усім оточуючим, і повага до найбільшої святині — хліба.

З вітальним словом звернулися Панасюк В. Л. — учителька-ветеран, Матьоха М.І., колишній голова Тростянецької сільської ради, який разом з Яковенком О.А. та Саміленком О.Х. брав участь у відкритті музею, Литвинюк Л.В. — кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і економіки освіти ПОІППО, Чуприна О. М. — донька першого голови колгоспу Гуржія М. Я. , учителька Тростянецької філії.

Із захопленням про участь у Всеукраїнському фестивалі «Українська паляниця» розповіли наші випускники, колишні екскурсоводи Панасюк Олександр та Заєць Оксана.

          Завідувачка  Тростянецької філії Городчаніна О.О., яка була ведучою під час свята, розповіла: «Цікавлячись історією свого села, ми дослідили, що  Рудь Максим Валерійович є предстаником хліборобської династії Рудя І. І. та Рудя В.І.».  І полинула в честь родини пісня «Хліб — усьому голова» у виконанні народного самодіяльного коллективу «Червона калина» та слова подяки за сумлінну сільськогосподарську працю, любов до хліборобської професії, примноження продовольчого достатку в рідному краї.

           Ця святкова зустріч завтра вже буде історією. Але хліб завжди був, є і буде послом миру між народами, найдорожчою святинею. Тож нехай земля-годувальниця щороку приносить врожаї, навесні пробуджується поле і знову кличе вперед, щоб неодмінно віддячити господарям за самовідданість і натхнення.

Музей — це пам'ять, це свідок часу, учитель життя. Тож нехай збагатиться громада наша світлими, талановитими й працьовитими людьми во благо дітей наших і во благо України!

 

 

                                                                         Колектив Тростянецької філії І-ІІ ступенів


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь