Тролейбус у Розсошенцях
Одна поважна газета ще за радянських часів писала: «Розсошенці – єдине село в Радянському Союзі, яке має «свій» тролейбус!». Важко сказати, чи змінилася відтоді ситуація в республіках колишнього СРСР, але, здається, в Україні Розсошенці і нині не втратили свого унікального «тролейбусного» статусу. А як же усе починалося?
…У самій Полтаві запустити електротранспорт планували ще сто з гаком років тому. Однак не тролейбус, а трамвай. Утім цю ідею спершу зашкодила втілити у життя Перша світова війна, потім – революція… Далі весь час не вистачало коштів, а в середині 20-х уже навіть почали будувати, та згодом… розібрали уже й прокладену колію – кошти та матеріали знадобилися на більш невідкладні справи. Лише після Другої світової війни у місті знову повернулися до ідеї електротранспорту: від трамвая відмовилися, але й спорудження тролейбусної лінії довгий час стримувала відсутність коштів. І ось зрештою 14 вересня 1962 року Полтавою почали курсувати перші тролейбуси – між Київським і Південним вокзалами.
А ще через рік тролейбус почав «підбиратися» й до Розсошенців – 1963 року було відкрито лінію від центра міста до склозаводу. Це зумовлювалося тим, що саме в цей період завод після реконструкції запрацював на повну потужність, поряд почалося будівництво пивзаводу та інших промислових підприємств, тож саме тролейбус зняв транспортну проблему для працівників цих підприємств. Певною мірою вона вирішилася і для жителів самих Розсошенців, хоча їм і доводилося частину шляху долати пішки. А тим часом селище теж розвивалося, тут з’явився цілий ряд промислових підприємств і установ, де працювали не лише місцеві жителі. Ще більше нарікань не стільки у жителів Розсошенців, скільки у самих полтавців виникло після того, як на початку 70-х на околиці селища було відведено територію для нового міського кладовища, а громадський транспорт туди не курсував…
Тож почалося спорудження лінії від склозаводу до околиці Розсошенців. 6 жовтня 1981 року її було відкрито!
Відтоді тут працюють такі маршрути:
• № 2: Розсошенці — Південний вокзал (по вул. Фрунзе, вул Леніна)
• № 3: Завод ГРЛ — Склозавод (по вул. Маршала Бірюзова, Сінній і Фрунзе)
• № 7: Розсошенці — Інститут зв'язку (по вул. Калініна, Великотирновській, Маршала Бірюзова)
До літа 2008 року, до речі, маршрутів було більше, оскільки тоді існувало ще два:
• № 10: Завод ГРЛ — Склозавод (по вул. Великотирновській, Калініна, Фрунзе)
• № 14: Розсошенці — Інститут зв'язку (по вул. Фрунзе, Жовтневій, Зіньківській)
Залишається лише згадати, що за радянських часів ходили й розмови про те, що «розсошенська» лінії буде колись продовжена до… Нових Санжар. Утім ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію уже в наші часи так і не вдалося. А деякі ветерани того ж тролейбусного управління (нині КП «Полтаваелектротранс») кажуть, що швидше за все такі чутки поширювали самі новосанжарці, жителі Мачух, Судіївки, Шевченок, яким того б дуже хотілося.
Хай там як, а жителям тисяч українських сіл і нині залишається лише позаздрити нашим Розсошенцям, де тролейбус, як кажуть, не розкіш, а засіб пересування.
Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ.
З відкриттям лінії до склозаводу на маршруті курсували тролейбуси «Київ-5» і «Київ-6».
 |
 |
Табличка неіснуючого уже маршруту №14.
